Дивилася цікавий фільм "Шахрайки"
Про жіночу конкуренцію і обман.
Про довіру та вміння маніпулювати.
Легкий і смішний

А потім подумалося, всі ми довірливі істоти.
І жінки, і чоловіки.

Усі ми потребуємо прийняття, визнання, близькості й тепла.

Якщо в нас у цьому "сильний голод" (не наситилися в дитинстві), ми можемо не помічати очевидних речей і самі обманюватися.
Ось він каже тобі, що ти для нього найважливіша.
А поводиться як остання сволота.
А ти все ж таки віриш не своїм відчуттям, а його словам.
Адже так не хочеться і не можна визнати очевидне.

Він використовує тебе.
Йому зручно.
А ти біжиш за крупицями "хорошого", як ослик за морквиною, по колу.
Спочатку не помічаючи поганого,
потім помічаючи і все ж сподіваючись на зміни.
Поки не виб'єшся з сил.

Так, рожеві окуляри складно зняти...
Довго і дорого обходиться
А частіше їх можна тільки розбити...
стеклами всередину.
Багато почуттів...
Боляче... "